Лабораторна робота № 14

«Діагностика компонентів системної плати»

Мета: виконати діагностування компонентів материнської плати за допомогою мультіметру.

Обладнання: ПК, кабель живлення, материнська плата.

Теоретичні відомості
Материнська плата (системна плата) – найголовніша і більша по розмірах плата в персональному комп'ютері. Саме на ній встановлюються або кріпляться всі основні складові частини комп'ютера: процесор, оперативна пам'ять, карти розширення і так далі. Материнська плата – складний пристрій, що складається з багатьох мікросхем і інших електронних компонентів, які відповідають за нормальну роботу комплектуючих та їх взаємодію між собою. Так само на самій материнській платі зазвичай розпаяні спеціальні контролери, що відповідають за з'єднання з різними периферійними пристроями (порти USB, PS/2 і тому подібне), підключення комп'ютера із зовнішнім світом (мережеві карти) або виведення аудіо-відео інформації (відеоадаптери, аудіокарти).

Для перевірки та діагностики компонентів материнської плати використовуються спеціальні універсальні пристрої з широкими можливостями по зняттю різних показників. Як приклад, можна навести мультіметр. За допомогою мультіметра можна вимірювати рівні напруги, знімати показники опору, справність діодів і т.д.
Виконання вимірювань мультіметром
Для виконання вимірювань значень опору мультіметр повинен фактично прикласти напругу до зовнішнього компоненту. Для цієї мети в мультіметрі використовується внутрішнє джерело. Його напруга прикладається до зовнішнього елементу (резистору або конденсатору) через схеми омметра. Мультіметр, коли він використовується для вимірювання опорів, перетворюєсться в омметр. Омметр має дуже високий внутрішній опір. Це значення опору визначається межею вимірювання, на яку встановлюється мультіметр. Чим вище межа вимірювання опорів, тим більше внутрішній опір мультіметра.

Опір

 

Шкала опору використовується для перевірки багатьох параметрів: наприклад, для вимірювання опору резисторів, виявлення несправних елементів із зниженим опором, для вимірювання зворотного опору діодів.
Мультіметр має 5 меж: це 200 Ом, 2 кОм, 20 кОм,  200 кОм, 2 мОм. Такі широкі межі практично повністю відповідають потребам середньостатистичного радіоаматора. Також можна перевірити електричний опір свого тіла. Неправильною установкою меж вимірювання опору мультіметр зіпсувати не можна.

Вимірювання опору

 

Щоб дізнатися опір резистора необхідно поставити перемикач на нижню межу вимірювання опору (200 Ом), якщо на екрані як була, так і залишилася одиниця, означає опір резистора більше, ніж дозволяє вимірювати цю межу. Переходимо на наступне ділення, і так далі, до тих пір, поки мультіметр  не видасть нормальну інформацію.

Постійна напруга

 

В процесі вимірювання напруги потрібно бути гранично уважним і акуратним, щоб не переплутати межу вимірювання і нічого не закоротити. Якщо при вимірюванні напруги 300–400 В випадково поставити межу 200 мВ, то прилад може згоріти.

Змінна напруга

 

Шкала вимірювання змінної напруги має дві шкали напруги: 200 В, 750 В.

Вимірювання змінної напруги

 

Для прикладу можна поміряти напругу в електричній мережі 220 В. При цьому потрібно бути дуже акуратним, щоб не влаштувати коротке замикання і не схопитися за оголену частину щупа.

Тестування напівпровідникових діодів

 

Перевірка діодів за допомогою цифрового мультіметра (ЦММ) проводиться в режимі їх тестування. При цьому, якщо діод справний, на дисплеї відображається напруга на р- n переході при вимірюванні в прямому напрямі або у зворотньому напрямі. Величина прямої напруги на переході для кремнієвих діодів складає 0,5...0,8 В, для германієвих — 0,2...0,4 В. При перевірці діода за допомогою ЦММ в режимі вимірювання опору при перевірці справного діода зазвичай спостерігається розрив як в прямому, так і у зворотному напрямі через те, що напруга на клемах мультіметра недостатня для того, щоб перехід відкрився.

Тестування транзисторів

 

Загалом тестування транзисторів аналогічно тестуванню діодів, оскільки саму структуру транзистора p - n -р або п-р-п можна при перевірці представити як два діоди , із сполученими разом або виводами катода, або анода, що є виведенням бази транзистора. При тестуванні ЦММ пряма напруга на переході справного транзистора складе 0,45...0,9 В.

 

Вихід конденсатора з ладу

Є три основні шляхи виходу конденсатора з ладу. По-перше, конденсатор може мати обрив. Це означає, що один вивід або навіть два виводи можуть відірватися від обкладань конденсатора. Схема стає такою, начебто не було абсолютно ніякого електричного з'єднання.
Інший вид відмови конденсатора - коли він замикається накоротко. При такому типі несправності обкладання конденсатора торкаються або замикаються накоротко якимсь іншим чином. Коротке замикання - це з'єднання з дуже незначним опором, і ефект такий же, неначебто два виведення конденсатора були сполучені безпосередньо один з одним.
Конденсатор може відмовити також через витік, що утворився. Такий витік відбувається унаслідок опору, що з'явився між обкладинками конденсатора. Це виявляється в тому, що здається, ніби конденсатор має деякий опір, підключений до нього паралельно.
Короткі замикання, обриви і витоки можуть визначатися за допомогою мультіметра (перемкнутого в режим вимірювання опорів, тобто мультіметр  при цьому використовується як омметр).

Перевірка конденсатора

Для перевірки конденсатора необхідно з'єднати його виводи паралельно з вимірювальними виводами мультіметра і зміряти опір конденсатора. Коротке замикання конденсатора виявляється по дуже низькому значенню опору. Обрив виявляється по всякій відсутності вимірювання з боку мультіметра. Витік виявляється по деякому певному значенню опору. У тому випадку, коли мультіметр  "бачить" обрив в схемі, він зазвичай індукує одиницю в найлівішому розряді на рідкокристалічному дисплеї.

 

Хід роботи

  1. 1. Виконати вимірювання значень напруги компонентів материнської плати та записати значення напруги у таблицю:

 

Компонент

Reset

Power_ON

Роз’єму ОП

Напруга

 

 

 

 

  1. 2. Виконати вимірювання значень опору портів USB на материнській платі, записати дані у таблицю:

 

 

Провід

Загальний провід

Лінія даних D+USB

Лінія даних      D-USB

Лінія живлення

Опір, Ом

 

 

 

 

 

  1. 3. Виміряти падіння напруги (режим перевірки діодів)  на конденсаторах материнської плати, записати значення у звіт, зробити висновки про справність конденсаторів.
  2. 4. Виміряти опір транзисторів материнської плати.
  3. 5. Дати відповіді на контрольні питання.
  4. 6. Зробити висновки.

 

Контрольні питання:

  1. 1. Написати, за допомогою яких пристроїв можна виконати тестування справності компонентів материнської плати, які їх можливості та правила використання.

 

Подробнее

Лабораторна робота № 13

«Діагностика блоків живлення»

Мета: виконати діагностування блоку живлення програмними та апаратними засобами.

Обладнання: ПК, блок живлення, мережевий фільтр, кабель живлення.

Теоретичні відомості

Проблеми у роботі блоків живлення (БЖ), які можуть виникнути з тих чи інших причин, потребують особливих заходів діагностики та ремонту або навіть повної заміни блоку живлення. Тому ці несправності умовно можна поділити на такі рівні:

 

  • • поломки легкої тяжкості;
  • • поломки середньої тяжкості;
  • • складні поломки.

 

Поломки легкої та середньої тяжкості можуть включати в себе:

1. Комп'ютер періодично перезавантажується. Це можливо при несправності деяких інших вузлів комп'ютера (наприклад материнської плати), може бути наслідком некоректної роботи встановленого програмного забезпечення або проявом діяльності вірусів, проте в більшості випадків такі симптоми означають вихід з ладу блоку живлення. В основному при даній несправності потрібний ремонт фільтрів блоку випрямляча БП (конденсатори, індуктивності).

2. Комп'ютер працює, але вентилятор (кулер) БЖ не обертається. Можливі несправності: вихід з ладу самого кулера, вихід з ладу схеми живлення кулера (за наявності системи w/noise killer). Даний БЖ використовувати для подальшої роботи не можна – дорожча поломка просто гарантована.

3. Комп'ютер працює, але дуже шумить при роботі вентилятор блоку живлення.

4. Блок живлення не запускається, кулер не обертається. Подальший рецепт діагностики включає в себе:

  • • Від'єднати роз'єми блоку живлення від всіх пристроїв в комп'ютері, і взяти в руки основний (великий) роз'єм, який йде до материнської плати.
  • • За допомогою пінцета, скріпки і тому подібне закоротити контакти 14 (зелений дріт, іноді сірий) з будь-яким з контактів 13, 15, 15 (чорні дроти) і включити БЖ в мережу.
  • • Якщо блок живлення запускається, то в 90% випадків поломка не в ньому. Ще залишилися 10% випадків, коли БЖ видає недостатню напругу живлення.

  • Складні поломки для свого усунення потребують розбирання блоку та тестування його складових компонентів для визначення несправних частин та їх заміни, якщо це економічно та технічно доцільно. До помилок цього типу відносяться:


    1. Автогенератор. Автогенератор забезпечує як внутрішнє живлення БЖ, так і видає живлення чергового режиму на материнську плату. Даний вузол працює завжди, навіть при вимкненому комп'ютері. Тому старіння його деталей відбувається швидше, ніж в інших вузлах БЖ. Найгірше – згорання або замикання витків трансформатора автогенератора. Якщо решта всіх елементів даного вузла широко застосовується в різній техніці, і здійснити заміну зазвичай нескладно, то трансформатори індивідуальні для кожного типу блоків живлення.
    2. Блок випрямляння і його фільтри. Для отримання якісної напруги застосовуються як звичайні високочастотні діоди, так і діоди Шотки, які мають менші втрати. Струми випрямляння досить значні – порядку 15-45А. Без додаткового тепловідводу (радіатора) і примусового охолоджування (кулера) відбудеться тепловий пробій цих діодів. Одними з елементів фільтрів є електролітичні конденсатори. При втраті або зменшенні їх ємкості контролер живлення (ШІМ, широко-імпульсний модулятор) це сприймає як збільшення навантаження (адже вихідна напруга зменшилася), і підвищує вихідну напругу. Така поломка може викликати, в кращому разі, відхід блоку живлення в захист, в гіршому – вибух або розгерметизацію конденсаторів, що часто спричиняє за собою згорання інших вузлів комп'ютера.
    3. Підсилювач потужності. Підсилювач потужності є основною частиною інвертора напруги. Напруга електричної мережі спочатку вирівнюється, а потім перетворюється у високочастотні коливання. Ключами в перетворенні є один або два транзистори. Вся споживана комп'ютером потужність проходить через ці транзистори, плюс внутрішні втрати. Звідси і достатньо частий вихід їх з ладу.
    4. Контролер живлення – основна керуюча мікросхема БЖ. Від її коректної роботи залежить вся робота блоку живлення. Відповідно, вона вимагає свого якісного живлення. Інакше – заміна ШІМ.
    5. Монтаж, паяння. При недостатньо якісному монтажі, при застосуванні неякісного припою, флюсу відбуваються місцеві (локальні) розігрівання контактів. Це спричиняє за собою прискорення окислювального процесу, збільшення нагріву, підвищення вірогідності виходу з ладу будь-яких вузлів БЖ. Даною несправністю «відрізняються» зазвичай відносно недорогі БЖ.

Хід роботи

  1. 1. Запустити програму HWMonitor і через дві-три хвилини записати значення у таблицю виду:

 

 

Value

Min

Max

CPU VCore

 

 

 

AUX

 

 

 

+3.3 V

 

 

 

+5 V

 

 

 

+12V

 

 

 

  1. 2. Запустити програму Everest, відкрити розділ Компьютер і вибрати  пункт Датчик у сусідньому вікні висвітиться інформація про систему, її необхідно записати у таблицю виду:

 

Показник

Значення напруги, В

Відхилення, %

Ядро ЦП

 

-

AUX

 

-

+3.3 V

 

+5 V

 

+12 V

 

-12 V

 

-5 V

 

+5 V (резерв)

 

-

Батарея VBAT

 

-

 

Відхилення значень напруги вираховуємо відповідно для напруг: +3.3 V, +5 V, +12 V, -5 V, -12 V за формулою

  1. 3. Зняти блок живлення з корпусу ПК та замкнути зелений дріт роз’єму живлення материнської плати Power_OK із будь-яким чорним дротом цього ж роз’єму. Після цього увімкнути БЖ у мережу. Якщо кулер блоку живлення запустився, то слід зняти показники напруги дротів роз’єму для живлення жорсткого диску, та дротів роз’єму для живлення материнської плати. У звіті вказати дріт та значення напруги. Порівняти ці значення з номінальними. Вимкнути подачу електроструму на БЖ.
  2. 4. Зняти захисну кришку з блоку живлення. У звіті описати складові частини, розміщені у БЖ. Виконати візуальний огляд конденсаторів та запобіжника. Мультиметром зняти показники опору на запобіжнику та на конденсаторах. Записати дані у таблицю виду:

 

Частина БЖ

Опір, Ом

Падіння напруги, В

Запобіжник

 

 

Транзистор1

 

 

Транзистор2

 

 

 

 

 

  1. 5. Дати відповідь на контрольні питання.
  2. 6. Зробити висновки.

 

Контрольні питання:

  1. 1. Описати, які існують несправності БЖ за рівнем складності.
  2. 2. Написати, які дії з ремонту БЖ необхідно виконати при самостійному перезавантаженні ПК.
  3. 3. Написати, як вирішується проблема несправного кулера у блоці живлення.
  4. 4. Написати, як можна перевірити БЖ на несправність блокування його роботи іншим несправним пристроєм у системі.
  5. 5. Написати, яке призначення автогенератора у БЖ.
  6. 6. Аргументуйте необхідність наявності охолоджувальної системи (радіатор, кулер) у БЖ.
  7. 7. Дати визначення ШІМ.

 

Подробнее

Лабораторна робота № 12

«Діагностика відеосистеми. Діагностика аудіосистеми»

Мета: ознайомитись з різними програмами тестування відеосистеми, виконати різні тести.

Обладнання: ПК, програми тестування відеосистеми.

Теоретичні відомості

 

Загальна перевірка  відеосистеми

Під час початкового завантаження системи в режимі DOS перевіряється інформація BIOS про тип відеодисплея, що відображається на екрані. Значення, що зберігаються в CMOS-памяти, повинні в точності відображати тип встановленого в системі монітора. Інакше відбудеться помилка. Доступ до цих значень з метою їх зміни можна отримати, одночасно натиснувши клавіші Ctrl і Del (або яку-небудь іншу комбінацію клавіш) під час виконання процедури початкового завантаження.
При виникненні проблем з відео компонентами можна використати програму діагностики, яка виконує набір тестів відео компонентів, або запустити функцію Video Tests (Перевірка відеосистеми) програми діагностики і виконати еквівалент функції All Tests (Всі перевірки).
При виконанні перевірки треба звернути увагу на всі помилки, вказані в результаті виконання тестів. Якщо тести указують на присутність помилки якого-небудь одного типу, можна зробити які-небудь дії з її усунення.

 

Діагностика проблем, пов'язаних з монітором

Перший крок за визначенням монітора як джерело виникнення проблеми — заміна його на завідомо справний пристрій. Якщо замінюючий монітор працює, значить, проблема викликана старим монітором.
Подібно до клавіатури, монітор легко замінити, оскільки він є зовнішнім по відношенню до системи. Якщо проблема виявляється у вигляді темного екрану, слід від'єднати сигнальний кабель монітора від плати відеоадаптера. Якщо растр з'явиться на екрані монітора, то проблема пов'язана з відеоадаптером.
В першу чергу можна перевірити такі очевидні елементи, як надійність підключення шнура живлення і включений стан вимикача живлення монітора, переконатися, що зовнішні регулятори яскравості і контрастності не виведені в крайні положення.

 

Перевірка програмного забезпечення звукової плати

Багато діагностичних пакетів володіють функціями перевірки звукових плат і інших компонентів мультимедіа. Неполадки в звуковій платі не повинні перешкоджати завантаженню програми діагностики, тому слід вибрати в цій програмі еквівалент функції All Tests (Всі перевірки). Виконати також перевірку з метою з'ясування того, чи не викликана проблема наявністю конфліктів адресації (IRQ або DMA). Якщо такі конфлікти існують, необхідно змінити параметри конфігурації компонентів системи, щоб усунути всі конфлікти.
Перевірити, чи працює програма в середовищі DOS. Якщо так, то, можливо, вона не взмозі виводити звук в середовищі Windows.

 

Перевірити також правильність установки драйвера звукового пристрою на вкладці Device Manager панелі управління і відповідність його параметрів настройки параметрам, вказаним компанією-виготівником звукової плати. Якщо драйвери відсутні або вибрані неправильно, додайте їх в систему за допомогою майстра Add/Remove Hardware (Установка устаткування) панелі управління.
Якщо драйвер не встановлений або встановлений неправильно, додайте коректний драйвер із списку Available Drivers (Доступні пристрої). Якщо потрібний драйвер в списку відсутній, то слід переустановити його з диска, що поставляється компанією-виготівником плати, або отримати з інших джерел.

 

Перевірка апаратного забезпечення звукової плати

Якщо конфігурація звукової плати встановлена правильно і конфігурація програмного забезпечення їй відповідає, за наявності проблем із звуком слід перевірити звукову плату і динаміки. Більшість цих перевірок гранично прості. Перш за все, слід перевірити підключення динаміків в порт динаміка. Не так вже рідко динаміки помилково виявляються включеними в гніздо MIC (мікрофон) звукової плати.

 

 

Програми для тестування відеосистеми

GLInfo
Ця невелика утиліта дозволяє побачити можливості встановленого в системі OpenGL драйвера до найдрібніших подробиць. GLInfo показує список всіх підтримуваних розширень OpenGL і так далі. Дозволяє зберегти звіт в текстовому файлі.

 

Particle Fury
Ця програма тестує продуктивність системної пам'яті, використовуючи інтерфейс OpenGL. Під час тестування показується кількість кадрів в секунду, поточне значення Кб/сек, середнє значення, і пікове значення.

GL_EXT_reme
Ця невелика програма тестує роботу відеосистеми в OpenGL. А саме, проводяться тести overdraw, fillrate, T&L, і так далі. Після закінчення тестування результати записуються в текстовий файл.

GLClock
Ця програма виводить тривимірний годинник, що показує поточний час! При цьому показується кількість кадрів в секунду. Робота відбувається через OpenGL. Також існує можливість протестувати можливості і швидкість роботи відеосистеми, використовуючи цей самий годинник, за допомогою утиліти GLClockMark. А за допомогою іншої утиліти можна поставити годинник як скринсейвера.

TreeMark
Один з перших тестів для відеокарт що використовує технологію T&L.

Відеотестер (VideoTester) - програма для тестування і визначення продуктивності відеокарт за допомогою бібліотеки DIRECTX.
Дана програма допоможе оцінити можливості відеокарти і 3D прискорювача, а також виявити вплив драйвера відеокарти на продуктивність.
У вікні результатів програми можна побачити результати продуктивності інших відеокарт.

 

Хід роботи

 

    1. 1. Завантажити програму GLInfo.

У звіт записати дані про відео карту у вигляді
Vendor:
Render:
Version:
Max. viewport size:
Max. texture size:
Auxiliary buffers:
Subpixel precision bits:
Max. display list nesting:
Max. evaluator order:
Max. pixel map table size:
Max. lights:

    1. 2. Завантажити програму Particle Fury. Виконати тестування протягом 2-ох хвилин, використовуючи клавіші:  B, C, F, R, N. У звіт записати значення отримані при тестуванні (Наприклад: значення1 particles, значення2 FPS, значення3 Kp/sec, [Avg: значення4 Kp/sec] [Peak: значення5 Kp/sec].
    2. 3. Завантажити програму GL_EXT_reme. Виконати тестування протягом у повно екранному режимі. У звіт записати значення параметрів відеосистеми:
    3.  

Overdraw factor 3, back to front:   fps
Overdraw factor 3, front to back:   fps
Overdraw factor 3, random order:   fps

Overdraw factor 8, back to front:   fps
Overdraw factor 8, front to back:   fps
Overdraw factor 8, random order:    fps

Pixel fillrate:   MegaPixels / s
Texel fillrate:  MegaTexels / s

One  1024x1024x32 texture:    fps
Four 1024x1024x32 textures:   fps

    1. 4. Завантажити програму GLClock. У звіт записати значення параметрів відео системи (Значення1 FPS, Значення2 Ktps).
    2. 5. Завантажити програму TreeMark. Виконати тестування, змінюючи параметри за допомогою миші. У звіті зробити висновки щодо роботи відео системи при мінімальних та максимальних значеннях параметрів.
    3. 6. Завантажити програму ВидеоТестер. Встановити значення параметрів тестування в режим: Полное тестирование. Натиснути клавішу Тестирование. Після завершення всіх тестів натиснути клавішу Результаты. Встановити значення перемикача "Ускорение" в положення Аппаратное. У звіт записати значення та місце, яке посів ваш ПК. Встановити значення перемикача "Ускорение" в положення Программное. У звіт записати значення та місце, яке посів ваш ПК.
    4. 7. Дати відповідь на контрольні питання.
    5. 8. Зробити висновки.

 

 

Контрольні питання:

  1. 1. Написати, як можна змінити параметри початкового тестування відео системи.
  2. 2. Описати проблеми у роботі моніторів та способи їх виявлення.
  3. 3. Перечислити типові симптоми несправностей аудіо системи.
  4. 4. Перечислити використані програми тестування відео системи. Описати призначення та можливості цих програм.

 

Подробнее

Лабораторна робота № 11

«Діагностика пристроїв вводу-виводу інформації. Діагностика інтерфейсів вводу-виводу»

Мета: виконати тестування портів введення-виведення та пристроїв введення інформації. Зробити висновки щодо справності цих пристроїв.

Обладнання: ПК, диск HirenS_BootCD, програма Microsoft Virtual PC.

Теоретичні відомості

 

Клавіатура

 

Клавіатура —  пристрій введення/виведення, який підтримується безпосередньо системною платою. При виявленні пов'язаних з клавіатурою проблем потрібно буде перевірити тільки три елементи: клавіатуру, системну плату і драйвер клавіатури. Найбільш загальний спосіб визначення пов'язаних з клавіатурою проблем — спостереження за індикаторами NumLock і ScrollLock клавіатури під час процесу початкового завантаження. Вони повинні мигати, коли система робить спроби ініціалізувати клавіатуру.

 

Виявлення проблем, пов'язаних з клавіатурою

 

Більша частина ланцюгів, пов'язаних з клавіатурою комп'ютера, розміщена в самій клавіатурі. Проте, частина схеми інтерфейсу клавіатури розташовується на системній платі. Тому дії з локалізації пов'язаних з клавіатурою проблем зазвичай обмежуються самою клавіатурою, її сполучним кабелем і системною платою.

 

Така конструкція робить локалізацію пов'язаних з клавіатурою проблем порівняно простою. Достатньо перевірити клавіатуру і системну плату.

 

З відмовами клавіатури пов'язані наступні типові симптоми:

 

  • • При введенні з клавіатури на екрані не з'являється жоден з символів.
  • • Деякі клавіші працюють, деякі - ні.
  • • Відображається повідомлення про помилку Keyboard Is LockedUnlock It (Клавіатура заблокована - розблокуйте її).
  • • Відображається повідомлення про помилку KB/Interface ErrorKeyboard Test Failure (Помилка клавіатури/інтерфейсу - помилка перевірки клавіатури).
  • • Під час початкового завантаження видасться звуковий сигнал, що складається з 6 коротких гудків.
  • • Відображаються невірні символи.
  • • Відображається IBM-сумісний код помилки 301.

 

Частота виведення визначає швидкість по­вторения символів, а час затримки — час, на протязі котрого клавіша повинна утримуватися, перш ніж буде виконано дію з введення.

 

Типова частота введення складає 6 символів в секунду. Час затримки зазвичай встановлюється рівним 250 мілісекундам.

 

Перевірка апаратної частини клавіатури

 

Якщо є підозра в наявності апаратної проблеми, спочатку необхідно переконатися, що саме клавіатура є причиною її виникнення (це достатньо просте завдання). Оскільки клавіатура є зовнішнім блоком, що відключається,  і є недорогим, достатньо легко замінити її на справний пристрій.

 

Якщо нова клавіатура працює коректно, слід виконати відповідне обслуговування несправної клавіатури. Зніміть задню кришку клавіатури і перевірте наявність і справність запобіжника в ланцюзі живлення +5 В. Відключення або підключення клавіатури, оснащеної подібним запобіжником, при включеній напрузі живлення може привести до її відмови. За наявності запобіжника просто замінити його запобіжником цього ж типу з таким же номінальним значенням струму.

 

Виявлення проблем, пов'язаних з мишею

 

При виявленні проблем, пов'язаних з мишею, спочатку слід спробувати вирішити проблему на рівні конфігурації, потім на рівні програмного забезпечення — включаючи рівень командного рядка, рівень Windows і додатків — і, на завершення, на апаратному рівні.

 

Перевірка апаратного забезпечення миші

 

Якщо перемикач роботи з 2/3-кнопочной мишею і параметри настройки драйвера вірні, слід розділити ланцюг порту на дві частини. Для більшості систем це означає відділення миші від  порту. Для перевірки електронної схеми миші досить замінити мишу на справний пристрій.

 

Якщо замінена миша працює, перша миша, швидше за все, несправна. Якщо електронна схема миші працює некоректно, для виконання її ремонту доступні декілька можливостей.

 

Якщо і нова миша не працює, мабуть, що електронна схема миші працює правильно. В цьому випадку причиною виникнення проблеми повинні бути драйвер або апаратне забезпечення порту.

 

Перевірка порту USB

 

Периферійні пристрої практично будь-якого типу можна підключити до  комп'ютера через порт USB (універсальна послідовна шина), тому пов'язані з портами USB проблеми можуть вирішуватися на трьох основних рівнях:

 

•    На рівні пристрою USB
•    На рівні контролера USB
•    На рівні драйверів USB

 

Перш за все, слід перевірити екран настройки CMOS, переконавшись, що функція USB активізована.

 

Якщо ця функція активізована у Вios, перевірте діалогове вікно Control Panel/System/Device Manager на предмет відображення в нім контроллера USB.

 

Якщо в діалоговому вікні Device Manager контроллер не відображається або поряд з контроллером відображається жовта мітка попередження, можливо, BIOS системи застаріла. Зв'яжіться з компанією-виготівником BIOS з метою отримання модернізованої копії BIOS.

 

Якщо пристрій USB не встановлюється автоматично, можливо, для цього пристрою були завантажені конфліктуючі драйвери. В цьому випадку їх, швидше за все, доведеться видалити.

 

Хід роботи

    • 1. Завантажити програму Microsoft Virtual PC.
    • 2. Запустити віртуальну машину та у верхньому меню вибрати (CD?CaptureISOImage) після чого відкрити файл-образ HBCD_10.0.iso.
      1. 3. Завантажитись з файлу-образу HBCD_10.0.iso та вибрати пункт меню Hirens’s BootCD v10.0… та натиснути клавішу Enter.
      2. 4. Послідовно вибрати пункти меню  5. Тесты…    3.PC-Check 6.05 для завантаження програми.
    5. В головному меню програми (MAIN MENU) вибрати (тести для діагностування) Advanced Diagnostic Tests.

 

 

      6. Для виконання лабораторної роботи знадобляться такі пункти:

 

a)  Serial Ports                                      b) Parallel Ports
c) ATA                                                     d) Keyboard
e) Mouse.

    1. 7. Виконати тестування послідовних портів та записати отримані результати у таблицю (Run All Serial Port Tests)

 

Параметр

Його значення

Serial Port

 

Interrupt Level

 

I/O Base

 

Port Type

 

IRQ Test

 

Line Control Test

 

Handshake Test

 

Loopback Test

 

Internal FIFO Test

 

Internal Loopback Test

 

 

    1. 8. Виконати тестування паралельного порту та записати отримані результати у таблицю (Run All Parallel Port Tests)

 

Параметр

Його значення

Parallel Port

 

I/O Base Address

 

Loopback Type

 

Interrupt Level

 

Controller Test

 

Status Port Test

 

IRQ Test

 

 

    • 9. Виконати тестування клавіатури (вибрати тип клавіатури Windows 108/109 Key (Uk) ). Виконати перший тест клавіатури та записати коди клавіш у таблицю.

 

Клавіша

1

2

3

9

Enter

Esc

Z

V

M

Caps Lock

Space

Tab

Num Lock

Код

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для виходу з цього тесту необхідно натиснути послідовно клавіші:  

Esc ? Esc? Y ? N

 

 

    1. 10. Виконати тестування миші (всі тести повинні бути зі статусом Passed). Записати результати тестування у таблицю:

 

Параметр

Його значення

Mouse Type

 

Button Mode

 

Interrupt Level

 

Driver Level

 

Entry Vector

 

 

    1. 11. Дати відповідь на контрольні питання.
    2. 12. Зробити висновки.

 

Контрольні питання:

  1. 1. Назвати 3-ри елементи, які перевіряються при виникненні несправностей клавіатури
  2. 2. Написати, як визначається справність клавіатури під час її ініціалізації.
  3. 3. Перечислити типові симптоми несправностей клавіатури.
  4. 4. Дати визначення Частоти виведення символів та часу затримки.
  5. 5. Описати кроки усунення несправностей апаратної частини клавіатури.
  6. 6. Перечислити рівні виникнення проблем, пов’язаних з мишею.
  7. 7. Написати, які існують помилки портів USB та назвати можливі шляхи їх усунення.
Подробнее

Лабораторна робота № 10 Частина II

«Використання "рятувального" диску»

Мета: ознайомитись з можливостями "рятувального" диску. Виконати перевірку жорсткого диску на помилки. Створити архів-образ жорсткого диску С:. Виконати скидання паролю на вхід у Windows XP.

Обладнання: ПК, диск Live CD,програма Microsoft Virtual PC.

Хід роботи

 

1. Вставити компакт-диск Live CD у дисковод і завантажити ОС "рятувального" диску.
2. Після завантаження запустити програму: меню Пуск ? Программы ? ERD Commander 2005 ? Выбор директории Windows. У вікні Обзор папок послідовно вибрати шлях Мой компьютер ?Локальный диск (С:) ?WINDOWS.
3. Запустити програму: меню Пуск ? Программы ? ERD Commander 2005 ? Утилиты ? Изменение пароля. У вікні програми натиснути клавішу Next, у вікні вибрати ім’я потрібного для входу користувача у випадаючому меню Account:, а у полях New Password: та Confirm Password: ввести пароль входу в ОС (придумати на свій розсуд одинаковий в обох полях!).
4. Перезавантажити віртуальну машину.
5. Витягти диск Live CD з дисководу (CD ? Release).
6. Увійти в ОС, використавши придуманий пароль.
7. Перезавантажити віртуальну машину.
8. Вставити компакт-диск Live CD у дисковод і завантажити ОС "рятувального" диску.
9. Запустити програму: меню Пуск ? Программы ? Взломщики ? Unpassword logon. У програмі вибрати шлях до системної папки Windows (C:\WINDOWS) та тип ОС Windows XP Pro, XP Home; натиснути клавішу Unpassword, OK, Выход.
10. Перезавантажити віртуальну машину.
11. Витягти диск Live CD з дисководу (CD ?Release…).
12. Завантажити ОС.

 

 

Контрольні питання:

1. Дати аргументовну відповідь, коли необхідне використання програми  Unpassword logon.

Подробнее

Лабораторна робота № 10 Частина I

«Використання "рятувального" диску»

Мета: ознайомитись з можливостями "рятувального" диску. Виконати перевірку жорсткого диску на помилки. Створити архів-образ жорсткого диску С:. Виконати скидання паролю на вхід у Windows XP.

Обладнання: ПК, диск Live CD.

Хід роботи

 

    1. Вставити компакт-диск Live CD у дисковод і завантажити ОС "рятувального" диску.
    2. Після завантаження ознайомитись з можливостями "рятувального" диску у меню Пуск?;Программы. Продивитись підменю з програмами для виконання різних дій на ПК.
    3. Запустити програму перевірки жорсткого диску: меню Пуск?;Программы Администрирование?;Проверка диска.
    4. У вікні програми Check Disk Utility (chkdsk) поставити 2-и галочки для виконання перевірки та виправлення помилок. Вибрати Логічний диск для перевірки у верхньому випадаючому меню та натиснути клавішу Старт.
    5. Після цього з'явиться вікно перевірки з результатами. Виконати перевірку усих Логічних дисків ПК. Результати перевірки записати у звіт у вигляді таблиці:

 

Логічний диск (Буква) Серійний номер Файлова система Виявлено помилок
С:


D:


E:


 

    6. Запустити програму для створення резервної копії розділів жорсткого диску: Пуск?;Утилиты для HDD?;Acronis True Image ES 9.5?;Acronis True Image ES.
    7. Вибрати команду Создать архив. У вікні програми прочитати функції та можливості даної програми, використати дану інформацію для відповіді на Контрольні питання.
    8. Натиснути клавішу Далее, встановити перемикач у положення Мой компьютер, натиснути клавішу Далее, у вікні вибору розділів встановити галочку напроти диску С:, натиснути клавішу Далее, клавішу Ок.
    9. У вікні вибору місця для збереження копії розділу вказати повний шлях та ввести ім'я архіву. (!Збереження виконати на Логічному диску D:, E:, F:). У звіті вказати повний шлях до збереженого архіву та його розмір.
    10. Поставити галочку напроти Создание полного архива, натиснути Далее, Далее, Далее, Приступить.
    11. Відповісти на контрольні питання.

 

Контрольні питання:

    1. Перечислити основні підменю з програмами Live CD диску.
    2. Написати, які основні можливості програми chkdsk.
    3. Розписати основні можливості, функції та призначення програми Acronis True Image ES.
    4. Перечислити, які параметри створення образу диску надає програма (ступені архівації …)
    5. Дати аргументовну відповідь, коли необхідне використання програми Acronis True Image ES.
Подробнее

Лабораторна робота № 9

«Оптимізація реєстру Windows»

Мета: Виконати очищення та дефрагментацію реєстру у Windows XP.

Обладнання: ПК, програма Auslogics BoostSpeed.

Теоретичні відомості

 

Реєстр Windows

 

Найважливіші із службових файлів Windows, що містять параметри початкового завантаження і роботи операційної системи, приховані і утворюють службову базу даних, яка називається Реєстром Windows. Операційна система звертається до Реєстру щомиті, перевіряючи поточні настройки і запам'ятовуючи зміни, що вносяться.

 

Багато програм теж нещадно експлуатують її в своїх інтересах. Вони відправляють туди на зберігання все, що їм заманеться, і, зрозуміло, «забувають» видалити звідти дані, що стали непотрібними.

 

У Реєстрі зберігається інформація і про пристрої. При встановленні будь-якого пристрою і будь-яких драйверів інформація про них заносяться в Реєстр.

 

Довільні зміни даних в Реєстрі можуть привести до повного виходу операційної системи з ладу. Тому обмеження доступу до Реєстру покликане захистити користувача від нього самого. Навіть довідкова система Windows згадує про нього мало і неохоче.

 

Фізично, Реєстр займає декілька файлів, розташованих в системній теці C:\Windows\System32\Config. Файли ці містять двійкові дані і тому не годяться для прямого редагування. Не дивлячись на розподіл вмісту Реєстру по декількох файлах, він є одним цілим — базою даних з інформацією, специфічною для конкретного комп'ютера.

 

Структура Реєстру

 

Дані в Реєстрі представлені у вигляді деревовидної структури. Кожна «гілка» описується шляхом пошуку, що йде від кореня дерева. Структура Реєстру нагадує файлову. «Папки» Реєстру називаються ключами. Будь-який ключ може містити вкладені ключі нижчого рівня. Про вкладені ключі говорять як про підключі. Роль «файлів» грають параметри ключів, які зберігаються у вигляді комбінації:

 

назва = (тип) значення

 

При такій системі парного представлення даних параметри можуть мати довільні імена, специфічні для конкретної програми або підсистеми.

 

Типи значень параметрів Реєстру

 

Реєстр Windows XP допускає декілька типів параметрів, що забезпечують різне представлення чисел і рядків. Типи параметрів мають «мнемонічні» англомовні позначення. При прямому доступі до Реєстру зазвичай можна міняти тільки деякі, основні типи параметрів.

 

      • Двійковий параметр (REG_BINARY) — це послідовність байтів, що має довільну довжину. Значення кожного байта задається окремо. Як правило, для конкретного параметра довжина значення залишається незмінною.
      • Параметр DWORD(REG_DWORD) – це 32-разрядноечисло, яке може відображатися в шістнадцятиричному або десятковому вигляді.
      • Строковий параметр (REG_SZ) – це окремий рядок тексту, що має довільну довжину. Цей тип часто використовується для вказівки імен каталогів, файлів, для запису шляхів пошуку і інших подібних даних.

Ключі Реєстру

 

У основі ієрархічної структури Реєстру розташовуються кореневі ключі. Їх назви і функції фіксовані. У Windows XP таких ключів п'ять.

 

HKEY_CLASSES ROOT
У цьому ключі зберігається інформація про зареєстровані типифайлів і пов'язані з ними програми. Подключ CLSID містить відомості про об'єкти, використовувані операційною системою і програмами.

 

HKEY CURRENT USER
Цей ключ містить дані, специфічні для активного користувача і поточного сеансу роботи. Розділ формується після ідентифікації користувача. При завершенні сеансу дані зберігаються. Зміни, внесені до цього розділу, впливають і на подальші сеанси роботи даного користувача

 

HKEY_LOCAL_MACHINE
ЦЕЙ КЛЮЧ містить відомості про устаткування і програмні компоненти, що не відносяться до конкретного користувача, і відповідає за загальні настройки комп'ютера, використовувані в поточному сеансі роботи

 

HKEY_USERS
У цьому ключі зберігаються набори настройок, що відносяться до різних користувачів комп'ютера. Кожному користувачеві відповідає підключ, безпосередньо вкладений в даний ключ. Поточна конфігурація вибирається при початковому завантаженні системи і зберігається при завершенні сеансу

 

HKEY_CURRENT_CONFIG
Цей ключ містить специфічні дані про деякі апаратні компоненти комп'ютера. Інформація відноситься до поточного сеансу роботи і використовується на комп'ютерах, здатних працювати в різних апаратних конфігураціях

 

Хід роботи

 

    1. Запустити програму Auslogics BoostSpeed.
    2. У вікні програми у вкладці Задачи вибрати пункт меню Очистка компьютера у правій частині вікна необхідно вибрати команду Запустить Registry Cleaner.

 

 

    3. Після запуску програми для виконання очищення реєстру виконати послідовність дій: а) вибрати спосіб пошуку встановивши перемикач у положення Быстрый поиск і натиснути клавішу Поиск >; б) після виконання пошуку програма виведе результати у вікні, в якому можна продивитись проблеми у реєстрі по категоріях та вибрати категоріїдля очищення, поставивши галочку; після чого натиснути клавішу Очистка.
    4. У звіті записати номер ПК та результати проведення очищення реєстру (Выигрыш: …)
    5. У вікні програми у вкладці Задачи вибрати пункт меню Оптимизация системы у правій частині вікна необхідно вибрати команду Запустить Registry Defrag.
    6. Після запуску програми прочитати допоміжну інформацію про роботу програми та натиснути клавішу Далее для виконання аналізу реєстру.

 

    7. Після аналізу програма видасть вікно результатів (процент фрагментації реєстру, можливість його дефрагментації та процент підвищення ефективності роботи ОС після цього).
    8. Для виконання дефрагментації виконати перезавантаження ПК.
    9. У звіті вказати результати роботи дефрагментатора.
    10. Відповісти на контрольні питання.

 

Контрольні питання:

    1. Дати визначення реєстру, написати його призначення в ОС.
    2. Дати аргументовану відповідь, чому обмежено доступ користувача до значень реєстру.
    3. Описати структуру реєстру.
    4. Описати основні типи значень параметрів реєстру.
    5. Перечислити 5-ть кореневих ключів реєстру.
    6. Описати, яка інформація зберігається в кожному з кореневих ключів.
    7. Дати відповідь, чому на вашу думку резервне копіювання є дуже важливим профілактичним заходом. Навести приклади можливих проблем реєстру.
Подробнее

Лабораторна робота № 8

«Програми відновлення видалених даних»

Мета: Використовуючи спеціальні програми роботи з жорсткими дисками, виконати пошук та відновлення видалених даних.

Обладнання: ПК, програма Power Data Recovery.

Теоретичні відомості

 

Жорсткий диск складається з наступних компонентів:

 

      1. мікросхема контроллера керування,
      2. двигун шпінделя,
      3. зчитуюча головка,
      4. магнітний диск,
      5. службовий простір.

 

Всі способи відновлення інформації на жорстких дисках можна розділити на два основні типи:

 

      1. робота з логічною структурою магнітного диска (при справних пристроях вінчестера);
      2. втрата доступу до даних через механічні несправності пристроїв жорсткого диска.

 

У першому випадку причинами втрати файлів можуть бути:

 

      1. помилка користувача (випадкове видалення, форматування, встановлення нової версії ОС поверх старої без опції збереження призначених для користувача файлів)
      2. збій програм або драйверів операційної системи
      3. бед-сектора
      4. збій завантажувального сектора
      5. втрата службової інформації пристрою
      6. руйнування файлової системи
      7. втрата записів таблиць розділів

Випадки апаратних несправностей можуть бути викликані:

      1. заклинювання двигуна шпінделя,
      2. попадання чужорідних частинок у внутрішній простір жорсткого диска (гермозона) через порушення герметичності,
      3. залипання головок (недостатнє розкручування диска)
      4. поломка мікросхеми, що управляє
      5. поломка блоку магнітних головок

 

Метод відновлення даних вибирається залежно від конкретної ситуації. У найпростішому випадку, при справних пристроях hdd, магнітний диск сканується за всією площею програмно, в ручному або автоматичному режимах на предмет виявлення файлових записів і службової інформації по розділах, а потім відновлена інформація записується на справний носій. Всі типи файлових систем (FAT16, FAT32, NTFS, HPFS, HFS, UFS, LVM, ReiserFS, Ext2 и Ext3), володіють досить строгою структурою, порушення в якій приводить до втрати доступу до даних. До критичних параметрів, незалежно від типу файлової системи відносяться: завантажувальний сектор, таблиця розділів, таблиця розміщення файлів. У будь-якому випадку відновлення втрачених даних зводиться до двох основних принципів:

 

      • пошук файлових записів втрачених файлів
      • пошук окремих файлів по відомих сигнатурах, характерних тільки для даних типів файлів.

 

У ручному режимі сканування, виконується виправлення критичних атрибутів і пошук файлів окремо вибраних типів, що спрощує і прискорює завдання пошуку даних - але це тільки в тому разі якщо цікавить відновлення даних якогось певного типу.

 

Автоматичний режим застосовується при серйозних порушеннях файлової системи, або ж якщо потрібне відновлення максимально можливої кількості файлів. Автоматичний режим відновлення даних також реалізований в декількох алгоритмах, що відрізняються, дають різні результати.

 

Принцип відновлення даних

 

Для видалення файлів в системі DOS був застосований метод заміни першого символу в назві файлу, в результаті файл не видалявся, а ставав невидимим для операційної системи. Таким чином інформація нікуди не зникала і залишалася на жорсткому диску, просто під іншим ім'ям.

 

Такі файли без зусиль можна відновити, до тих пір, поки на їх місце не буде записана нова інформація. Але навіть у цих випадках, за допомогою спеціальних програм, частково можна відновити дані з незайманих кластерів жорсткого диска.

 

Такий принцип відновлення, почав застосовуватись в пізніших операційних системах Windows. Починаючи з Windows 95, почав використовуватись метод попереднього видалення файлів - звична для всіх "корзина". Файли, які знаходяться в "корзині" легко відновити, а коли корзина вже очищена, або файли видалені програмою або вірусом, без вашого відома. На допомогу прийде той же спосіб, який застосовувався в DOS.

 

Файли на жорсткому диску зникають після форматування. Тут все буде залежати від того який спосіб форматування був вибраний, швидкий або повний. При швидкому форматуванні перезаписується тільки зміст (оглавление) диска, і після такого форматування відновити дані легко. При повному форматуванні, переписується кожен кластер окремо і файли можна втратити безповоротно.

 

Але навіть в цьому випадку, частина інформації зберігається. Якщо ж треба знищити всю інформацію, то необхідно скористатися спеціальною утилітою яка проведе перезапис кластерів багато разів.

 

Хід роботи

 

      1. Запустити програму Power Data Recovery.
      2. У вікні програми у вкладці Главная вибрати спосіб для відновлення даних (У роботі необхідно визначити можливості всіх 3-ьох способів для пошуку втрачених та видалених даних, але обов'язковим є отримання результатів за допомогою використання способу – Глубокое сканирование).
      3. Після вибору способу програма переходить на список розділів для відновлення даних. Вибираємо розділ та тиснемо на клавішу Восстановить (Полное сканирование при використанні Основного способу). Час пошуку усіх втрачених даних залежить від розміру розділу або диску та від швидкості зчитування з нього даних.
      4. Слідуючий крок – вибір зі списку файлів, які треба відновити.
      5. Після вибору списку файлів для відновлення тиснемо кнопку Сохранить файлы (Восстановить). Для збереження файлів вибираємо інший логічний диск!

 

 

Контрольні питання:

      1. Перечислити основні складові частини Жорсткого диску (ЖД).
      2. Написати які існують типи проблем, що призводять до втрати даних.
      3. Назвати основні причини виникнення логічної втрати даних.
      4. Назвати основні причини виникнення фізичних проблем ЖД.
      5. Розписати, які режими відновлення даних існують, в чому суть кожного з них, коли краще використовувати той чи інший.
      6. Описати принцип відновлення даних в ОС Windows.
Подробнее

Лабораторна робота № 7 Частина II

«Видалення та встановлення драйверів пристроїв»

Мета: Завантажити віртуальну машину Virtual PC з встановленою на ній ОС. В ОС Windows XP навчитись виконувати операції з драйверами пристроїв.

Обладнання: ПК, програма Virtual PC.

Теоретичні відомості

 

Ручне встановлення драйверів

 

Вручну встановленням драйвера керують, коли точно відомо, який саме драйвер і для якого пристрою треба встановити. В цьому випадку «шукати» нічого - все, що потрібне, і так вже відомо.

 

Звичайне встановлення драйвера

 

Типовий комплект драйвера складається з декількох файлів. Найважливіший з них - інформаційний файл з розширенням імені .INF. Він містить дані, потрібні в ході установки. В ньому описані пристрої, які підтримуються драйвером; містяться інструкції по копіюванню файлів і завданню початкових настройок.

 

Стандартний комплект постачання драйверів розрахований на те, що при встановленні буде використаний Мастер установки оборудования. Його запускають за допомогою значка Установка оборудования на Панели управления. Якщо пошук пристроїв plug-and-play не дав результату, встановити перемикач Да, устройство уже подключено і клацнути на кнопці Далее. У списку, що відкрився, вибрати пункт Добавление нового устройства і знову клацнути на кнопці Далее. Тепер треба включити перемикач Установка оборудования, выбранного из списка вручную. Клацнути на кнопці Далее.

 

Майстер запропонує список категорій пристроїв. Вибрати ту, до якої відноситься пристрій. У скрутних випадках виберіть пункт Показать все устройства. Клацнути на кнопці Далее. Наступний крок залежить від того, знайомий пристрій операційній системі чи ні.

 

Якщо потрібний драйвер поступив на компакт-диску або прийнятий з Інтернету і ще не відомий операційній системі, треба діяти інакше. Натиснути кнопку Установить с диска. Після встановлення компакт-диску в дисковод, вказати в полі Копіювати файли з диска теку з файлами драйвера. Цю папку можна також знайти за допомогою кнопки Обзор.

 

Встановлення драйверів за допомогою спеціальних програм

 

Деякі драйвери мають програму встановлення. Це може бути окрема програма (зазвичай Setup.exe), або архів, що саморозпаковується. Вона потрібна для зручності, але часто виконує нестандартні дії. Тому при встановленні таких драйверів, якщо операційна система знайшла новий пристрій та запустила Мастер установки оборудования, необхідно перервати її роботу за допомогою кнопки Отмена. Система спробує переконати, що справу все ж таки варто довірити їй, але не слід звертати уваги на її скарги. Потім запустити програму встановлення драйвера так само, як будь-яку іншу програму. Програма встановлення повинна зробити все необхідне. Зазвичай її робота проходить в режимі Мастера. Фактично, драйвер в цьому випадку встановлюється як програма. Він навіть може потрапити в список встановлених програм. В цьому випадку і для коректного видалення драйвера слід застосовувати стандартні засоби видалення програм.
Подробнее

Лабораторна робота № 7 Частина I

«Видалення та встановлення драйверів пристроїв»

Мета: Завантажити віртуальну машину Virtual PC з встановленою на ній ОС. В ОС Windows XP навчитись виконувати операції з драйверами пристроїв.

Обладнання: ПК, програма Virtual PC.

Теоретичні відомості

 

Ручне встановлення та налаштування усіх драйверів це довга та дуже кропітка справа, тому для поліпшення цієї процедури та її часткової автоматизації існують різні види встановлення драйверів.

 

 

Автоматична установка пристроїв

 

Виконати встановлення драйверу без участі людини можна тільки коли операційна система вже знає, що саме треба встановити. Це можливо в двох випадках:
      1. Встановлюється стандартний драйвер Windows XP; система визначила тип пристрою і вибирає його з внутрішньої бази даних - технологія plug-and-play.
      2. Потрібний драйвер вже був колись встановлений. (Система Windows XP зберігає копії всіх коли-небудь встановлених драйверів - надалі вони використовуються на тих же правах, що і внутрішні драйвери.)

 

При автоматичному встановлення від користувача взагалі не потребується ніяких дій. Виявивши новий пристрій, операційна система виконує його встановлення і налаштування. Інформацію про хід процесу можна бачити у спливаючому вікні біля значка на панелі індикації. Останнє з повідомлень вкаже, що пристрій встановлений і готовий до роботи.

 

Цей метод установки драйверів вважається основним. Але спрацьовує він все-таки не завжди. Якщо операційна система не може знайти або розпізнати пристрій, не може підібрати для нього драйвер, необхідне втручання користувача.

 

Технологія plug-and-play.

 

Від рутинної роботи нас звільняє технологія plug-and-play. Її підтримують всі версії операційної системи Windows, починаючи з Windows 95. Вона дозволяє опитати пристрої, визначити їх призначення, встановити їх драйвери і так налаштувати пристрої, щоб вони не заважали один одному. Все це можна зробити автоматично.

 

Принципам plug-and-play відповідають всі сучасні пристрої. Це істотно полегшує їх настройку, але не виключно, що втручання людини все ж таки знадобиться.

 

Система Windows XP активно спирається на технологію plug-and-play і працює в основному з пристроями, які відповідають її принципам. Поточна конфігурація перевіряється при кожному включенні комп'ютера. Якщо виявлені нові пристрої (або фіксується відсутність раніше встановлених пристроїв), драйвери додаються або віддаляються. Для пристроїв plug-and-play ця операція зазвичай проходить легко. Для застарілих пристроїв можливі труднощі. У гіршому разі система взагалі не виявляє пристрій.

 

Напівавтоматичне встановлення пристроїв

 

Коли операційна система не може встановити пристрій автоматично, вона запускає

 

Майстер встановлення пристроїв.

 

 

Це основний інструмент для пошуку нових пристроїв і встановлення їх драйверів. Майстер можна запустити і вручну - для цього двічі клацніть на значку Установка оборудования на Панели управления (Пуск?Панель управления?Установка оборудования).

 

Майстер починає роботу з перевірки, чи немає на комп'ютері пристроїв, для яких не встановлені драйвери. Ця перевірка аналогічна тій, що відбувається при завантаженні системи - так що знайдені будуть тільки пристрої стандарту plug-and-play. Якщо нічого іншого знайти не вдалося, Майстер видасть запит, чи підключений пристрій. Негативна відповідь має на увазі, що воно лежить на столі і чекає, коли його встановлять. В цьому випадку Майстер підготує комп'ютер до виключення.

 

Якщо пристрій вже встановлений, Майстер виведе список наявних пристроїв. У нього входять і ті пристрої, які з якої-небудь причини не працюють або працюють неправильно.

 

Якщо потрібний пристрій в цьому списку присутній, виберіть його і натисніть кнопку Далі. Якщо пристрою в списку немає, виберіть пункт Додавання нового пристрою. В цьому випадку Майстер переходить до пошуку пристроїв, що не відповідають концепції plug-and-play. Пошук може бути затяжним, а коли пристрій буде знайдений, є вибір: дозволити підібрати драйвер операційній системі або зробити це самостійно.

 

Напівавтоматичне встановлення зазвичай використовується, якщо операційна система бачить пристрій, але не має для нього відповідних драйверів. В цьому випадку вкажіть папку з драйвером. Операційна система знайде його і встановить.

 

Налаштування пристроїв

 

Інформація про наявні пристрої відображається у вікні Диспетчера устройств. Доступ до нього можливий через діалогове вікно властивостей системи.

 

Його можна відкрити:
      • з контекстного меню значка Мій комп'ютер (пункт Свойства);
      • з Панелі управління (значок Система);
      • за допомогою клавіатурної комбінації WINDOWS + BREAK.

 

 

Відкрийте вкладку Оборудование і клацніть на кнопці Диспетчер устройств.

 

У вікні Диспетчера устройств (мал. вище) приведені категорії пристроїв комп'ютера. Якщо операційна система не бачить проблем в їх роботі, категорії згорнуті. Якщо в роботі якогось пристрою відмічені неполадки, його категорія розгортається, а сам пристрій позначається особливим значком. Якщо категорія згорнута, розверніть її клацанням на розгортаючому вузлі «+» - на екрані з'явиться список пристроїв, що відносяться до неї. Виділивши потрібний пристрій, клацніть на кнопці панелі інструментів Отобразить окно свойств або виберіть пункт Свойства в контекстному меню пристрою - відкриється діалогове вікно властивостей пристрою. У нім на вкладці Загальні приведені відомості про даний пристрій і інформація про його стан.

 

Як правило, тут вказано, що пристрій працює нормально. Якщо це не так, ви побачите не завжди зрозуміле роз'яснення причин неправильної роботи пристрою, а іноді і поради, як виправити помилку.

 

Операції з драйвером пристрою

 

Якщо для роботи пристрою потрібний драйвер, діалогове вікно властивостей пристрою містить вкладку Драйвер. На ній розташований стандартний набір командних кнопок для роботи з поточним драйвером пристрою. Інформацію про файли драйвера можна отримати, натиснувши кнопку Сведения. Так уточнюють версію поточного драйвера і дату його випуску.

 

      1. Для встановлення нового драйвера служить кнопка Обновить. Вона запускає Мастер установки оборудования.
      2. Дуже зручна кнопка Откатить. Вона дозволяє повернутися до попередньої версії драйвера. Так роблять, якщо після зміни драйвера пристрій перестав працювати.
      3. Кнопка Удалить служить для видалення драйвера і, тим самим, всього пристрою з системи. Нею користуються рідко, тому що видалити пристрій простіше прямо з вікна Диспетчера пристроїв.

 

Команди оновлення драйверів і видалення пристроїв доступні безпосередньо в Диспетчере устройств. Ці команди: Обновить драйвер и Удалить - є в меню Действие і в контекстному меню пристрою. Відповідні кнопки є і на панелі інструментів.

 

Відключення пристрою

 

Іноді треба зробити так, щоб пристрій не працював, хоча і залишався підключеним до комп'ютера. В цьому випадку його треба відключити. Це теж можна зробити у вікні Диспетчера устройств. Команда Отключить є в меню Действие і в контекстному меню пристрою. Вона також представлена кнопкою на панелі інструментів.

 

Повторне підключення пристрою виконується аналогічно тимчасовому відключенню. Виберіть команду Задействовать в меню Действие або в контекстному меню пристрою. Можна також клацнути на кнопці Разрешить на панелі інструментів або вибрати пункт Это устройство используется (включено) в списку, що розкривається, застосування пристрою у вікні його властивостей.

 

Хід роботи

 

      1. В Диспетчере устройств відкрити розділ Видеоадаптеры, вибрати поіменований пристрій і викликати вікно властивостей пристрою подвійним лівим кліком миші або правим кліком миші та вибором з меню пункту Свойства. У вікні вибрати вкладку Драйвер, в цій вкладці клавішу Сведения. У звіті записати отриману інформацію (Повний шлях та назву файлів драйверів).
      2. Дії, описані у пункті 1 виконати для мережевої карти та аудіоконтролера (якщо він є в системі). У звіті записати отриману інформацію.
      3. Виконати вимкнення мережевої плати та аудіоконтролера. У звіті записати послідовність дій.
      4. Задіяти мережеву плату та аудіоконтролер. У звіті записати послідовність дій.
      5. Виконати вимкнення відеоадаптера. У звіті записати послідовність дій. Виконати перезавантаження ОС, описати реакцію системи.
      6. Задіяти драйвер відеокарти. У звіті записати послідовність дій.
      7. Видалити драйвер мережевої карти та аудіокарти. У звіті записати послідовність дій та реакцію системи.
      8. Видалити драйвер відеокарти, у звіті записати послідовність дій. Виконати перезавантаження ОС, у звіті записати реакцію Windows XP при завантаженні.
      9. Дати відповідь на контрольні питання.

 

Контрольні питання:

 

      1. Дати визначення драйверу пристрою, яке його призначення.
      2. Написати, яка роль ОС при роботі з драйверами, чому при встановленні нового пристрою необхідне перезавантаження.
      3. Написати основні джерела драйверів, описати кожне з них.
      4. Написати, основні способи встановлення пристроїв. Чому ручне встановлення пристроїв не є доцільним.
      5. Розкрити зміст автоматичного способи встановлення пристроїв.
      6. Описати в чому суть технології plug-and-play.
      7. Як можна викликати Диспетчер устройств та виконати налаштування пристрою.
      8. Перечислити та описати операції, які можна виконувати з драйверами пристроїв.
      9. Описати послідовність дій для оновлення драйверу.
      10. Написати, в яких випадках може знадобитись Откат.
Подробнее